Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Shkurupii O$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Shkurupii O. V. The problems and challenges of youth unemployment growth for Ukraine and EU countries [Електронний ресурс] / O. V. Shkurupii, T. O. Bilobrova, S. I. Tul // Європейський вектор економічного розвитку. Економічні науки. - 2016. - № 1. - С. 144–153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ever_2016_1_16 | ||
| 2. | 
Pedchenko N. Vector and structural changes in the modern world [Електронний ресурс] / N. Pedchenko, O. Shkurupii, T. Deyneka, K. Verhal, S. Tul // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2020. - № 3. - С. 441–450. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2020_3_47 Розглянуто векторні та структурні зміни сучасного світу, що відбуваються під впливом екзо- та ендогенних чинників та ідентифікуються на основі визначення статусу країн з урахуванням процесів змінюваності їхніх позицій відповідно до групової належності (країни гегемони, країни-претенденти, країни "третього світу", а також інші держави, які тяжіють до країн світового авангарду або ар'єргарду). Запропоновано методологію дослідження глобального статусу країн, основою якої є комплексний підхід до аналізу соціоприродних систем, що представлені в поєднанні економічної, політичної, інноваційної, соціальної та духовної сфер, а також сфери функціонування інститутів і сфери взаємодії людини з природою. Для з'ясування векторних і структурних змін, що відбуваються в глобалізованому суспільстві, використано метод k-середніх та апарат нечіткої логіки. Аналіз побудовано на обробці даних країн за такими показниками: Index of Globalization KOF, Legatum Prosperity Index, Global competitivness Index, Global Innovation Index, Human Development Index, Fragile States Index, Environmental Performance Index (2009 - 2018 рр.). Їх обрано як атрибути, набір яких надає можливість виокремити кластери. Здійснено кластеризаію кран за складовими соціоприродних систем. За Індексом глобального статусу країн зроблено оцінку місця, яке належить суб'єктам міжнародних відносин, - ідентифіковано їхній статус. На цій основі констатовано відмінності в розвитку країн. Об'єктивовано істотну розбіжність позиціонування держав у глобалізованому світі. Виявлено умови формування глобального статусу країн і причини статусної динаміки. Доведено факт прогресування асиметрії, поляризації та нерівності. Продемонстровано, що дослідження векторних і структурних змін, які відбуваються у світовій економічній системі та глобалізованому суспільстві, розширює наукове уявлення про те, що в наш час формується системна суперечність постіндустріальної та посткапіталістичної епохи глобалізованого світу. | ||
| 3. |
Deyneka T. Ukraine’s global status as an indicator of its current problems and opportunities [Електронний ресурс] / T. Deyneka, O. Shkurupii, N. Pedchenko, S. Tul, K. Verhal // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 3. - С. 427-436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_3_45 | ||
| 4. |
Pedchenko N. The impact of digitalization on employment transformation in countries with different income levels [Електронний ресурс] / N. Pedchenko, S. Tul, O. Shkurupii, T. Deyneka, A. Flehantova // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 4. - С. 216-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_4_26 Обгрунтовано, що діджиталізація виступає драйвером трансформації сфери зайнятості в різних країнах світу. Досліджено ступінь сформованості діджиталізованого ринку праці за групами країн з різним рівнем доходів на душу населення. Доведено, що використання цифрових технологій переважною більшістю компаній та економічно активним населенням спрощує процедуру створення робочих місць, даючи можливість виконувати роботу через мережу "Інтернет" у межах так званої "економіки вільного заробітку". За високого ступеня впровадження цифрових інформаційно-комунікаційних технологій частка зайнятих у сфері послуг зростає в більшості країн світу. Констатовано, що ступінь діджиталізації ринку праці є нерівномірним у світі. Впровадження сучасних технологій у країнах із високим рівнем доходів надає можливість населенню повною мірою реалізовувати інтелектуальний і креативний потенціал, працевлаштовуючись у найефективнішому секторі економіки - сфері високотехнологічних і наукомістких послуг. Попри швидкі темпи поширення цифрових технологій і стрімке зростання частки зайнятих у сфері послуг, у групі країн із рівнем доходів вище від середнього показники є значно нижчими, у порівнянні з групою країн із високим рівнем доходів. Нині прослідковується цифровий розрив між цими групами країн, хоча за ефективної політики урядів держав, що включені до групи з рівнем доходів вище від середнього, існує висока вірогідність наближення до показників країн - цифрових лідерів. Тенденція поступової діджиталізації сфери послуг також спостерігається у країнах із рівнем доходів нижче від середнього. Зазначено, що низький ступінь поширення інформаційно-комунікаційних технологій у країнах із низьким рівнем доходів унеможливлює приєднання населення цих країн до світового діджиталізованого ринку праці. Систематизовано комплекс заходів для узгодження політик урядів різних країн світу у сфері трудових відносин, які трансформуються під впливом глобальної діджиталізації. | ||
| 5. |
Shkurupii O. Macroeconomic effect of corporate social responsibility: Ukraine’s international status [Електронний ресурс] / O. Shkurupii, N. Pedchenko, L. Shymanovska-Dianych, T. Yakhno, L. Franko // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 6. - С. 318-328. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_6_32 Доведено необхідність і можливість визначення макроекономічного ефекту (МЕЕ) соціальної відповідальності бізнесу. Необхідність зумовлена поступовим затвердженням у суспільстві посткапіталістичних відносин. Це змінює систему взаємодії між бізнесом, суспільством і державою. Одночасно враховано, що системна трансформація супроводжується поглибленням асиметрій і кризових явищ у світовій економіці, наростанням ризиків і посиленням викликів соціуму. Це також зумовлює потребу визначення МЕЕ соціальної відповідальності бізнесу. Можливості визначення зазначеного МЕЕ забезпечує методика аналізу з узагальнення результатів нормування за трьома показниками, які відображають складові сталого розвитку (соціальну сферу, економіку та екологію). Це надає змогу визначити середній індекс відповідності стану країни вимогам сталого розвитку. Таким чином, базові принципи розуміння політики соціальної відповідальності бізнесу, результат якої проявляється на рівні країни, розглядаються в контексті взаємного зв'язку зі змістом концепції сталого розвитку. Теоретико-методологічні основи зазначеного спрямування дослідження узгоджуються з вимогами нової економічної реальності, що все більше набуває ознак посткапіталізму. Запропоновану методику застосовано для з'ясування міжнародного статусу України щодо відповідності розвитку країни цілям сталого розвитку з проекцією процесів, що відбуваються в суспільстві, на сферу споживання (з урахуванням реакції споживачів на поведінку бізнесу). Агрегація нормованих значень (Україна до кількості країн у рейтингах) надала можливість оцінити позицію країни, скоригувати її на показник відповідності розвитку країни принципам сталого розвитку та врахувати реакцію ринку на поведінку бізнесу (довіру споживачів, які здійснюють покупки). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |